Тарас Шевченко - художник і поет, звільнений художниками і поетами!

Якщо запитати будь-якого жителя будь-якої з країн колишнього Радянського Союзу: хто такий Тарас Шевченко, то 99% з них точно дадуть відповідь, що це видатний український поет. І мало хто згадає, що починав свій шлях в мистецтві Тарас Григорович як художник. Та й справжню свободу творити, він теж знайшов після того, як був викуплений з «кріпаків» своїми друзями - художниками і поетами. І допомогла їм це зробити теж картина - художній портрет, спеціально для цього написаний. Але, про все по порядку.

Народився Тарас Шевченко в селі Моринці Черкаської області, в 1814 році. Народився в сім'ї селян-кріпаків. З малих років був на службі в місцевого дяка, а потім, відчувши чималу тягу до живопису, вчився малярства в іншого диякона - Єфрема. Там же в школі у дяка навчився грамоти і простим прийомам малювання. У 16 років Тарас потрапляє в служіння поміщику Енгельгартів, який помітивши тягу Шевченко до живопису, віддає його в навчання на півтора року до майстра-портретист в університет міста Вільно.

Після переїзду пана в Санкт-Петербург, в 1832 році Енгельгарт знову дає Тарасу можливість навчатися живопису, тепер у майстри Ширяєва, з метою зробити з Шевченка домашнього художника. Шевченко вже непогано володіє пензлем, і в ці роки навіть бере участь у розписі петербурзького Великого театру. А через 4 роки, малюючи статуї в Літньому саду, Шевченко познайомився з українським художником Іваном Сошенко, і той, помітивши талановитого юнака, знайомить його з тодішніми зірками російського живопису - Карлом Брюлловим, Олексієм Веніціановим, і поетом Василем Жуковським. Їм теж сподобався молодий художник (про поетичних талантах Шевченко тоді ще не йшлося) і вони приймають рішення викупити Тараса з кріпаків уз.

Однак пан Енгельгарт, відчувши зацікавленість в своєму кріпосному таких відомих персон, заломив за Тараса величезну ціну - дві з половиною тисячі рублів, що було мінімум в три рази дорожче тієї суми, яку могли заплатити його нові друзі і наставники. І тоді вони приймають рішення організувати лотерею, в якості призу якої «Великий Карл» - Брюллов, написав картину - портрет свого товариша В.А. Жуковського.
І ось в 1938 році, завдяки цій картині і зусиллям друзів Тарас Шевченко з кріпосного перетворився в вільно громадянина країни, отримавши вільну. Примітно, що сорок відсотків внесків в ту лотерею внесли представники імператорського прізвища: цариця, цесаревич і велика княжна, а решту суми - самі організатори, взявши для цього кредит.

І вже після цього Тарас продовжував займатися живописом, відвідував заняття в Академії мистецтв, і навіть був одним з кращих вихованців Брюллова. Як і вчитель, Тарас писав в академічному і романтичному стилях. Він описував у своїх полотнах красу природи України, замальовував пам'ятники старовини. Шевченко написав багато картин, хоча до нас дійшли далеко не всі.

І хто тоді міг припустити, що муза поезії Евтерпа перетягне Тараса Григоровича на свою територію, і зробить його найвідомішим «кобзарем» України. Хоча, заради справедливості, треба відзначити, що повністю живопис Шевченко ніколи не кидав, і навіть в останні роки життя, поряд з віршами, писав непогані гравюри.